Кульбабки
Біля великих проїжджих шляхів, біля стежок, на широких зелених луках раннього літа цвітуть кульбабки. Кожна з них схожа на маленьке сонечко із золотими промінчиками.
Сім'я кульбабки зібране в легку пухнасту кульку. Дмухнеш на кульку - і попливе, полетить у повітрі легке сім'я.
Увесь день услід за сонцем кульбабки повертають свої голівки. Сонце сховалось. Кульбабки згорнули свої пелюстки.
Усю ніч міцно стиснуті золоті кошики кульбабок. Сходить сонце. Квіти розкриваються. У літній сонячний день золотою здається лісова галявина. (75 слів)
Хто більше злякався?
Пригріло сонечко. Закружляли комарі. Піднімаюсь на пагорбок, а прямо переді мною буре ведмежа "спортом" займається. Візьме передніми лапками камінець, підніме й кине під гору.
Підняв ведмідь камінь, хотів кинути вниз і побачив мене. Так і завмер з камінцем у лапах.Стоїмо, дивимось один на одного зі страхом.
Комарі обліпили моє тіло. Раптом один загудів і прямо в ніс. Я як чхну! Та так голосно! Ведмежа кинуло камінь і мерщій тікати. Побіжить - і оглянеться. Чи я його бува не наздоганяю? Але куди ж мені? Сама стою ледь жива. (90 слів)
Комментариев нет:
Отправить комментарий